ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МІЛІТАРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ
Наукова доповідь на методологічному семінарі «Актуальні проблеми охорони психічного здоров’я українського народу у воєнний і повоєнний час», 16 листопада 2023 р.
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5232Ключові слова:
мілітарна ідентичність, травмівний стрес, адаптація, війна, особистістьАнотація
Статтю присвячено проблемі соціальної та особистісної мілітарної ідентичності українців в умовах російсько-української війни. Зміни в західній культурі позначилися на формуванні й верифікації ідентичності, оскільки складність «Я» індивіда збільшується разом із кількістю груп, організацій та ідентичностей, доступних йому. Тобто в індивідуалістичних культурах сформувати мілітарну ідентичність набагато складніше, ніж у колективістичних. Зазначено, що українці підтримують ліберальні політичні ідеології, які суттєво відрізняються від консервативної політичної ідеології росіян. Зазвичай ліберали віддають перевагу захисту інших від шкоди та справедливому ставленню до всіх, вони поширюють свої моральні міркування на велике коло людей, включаючи друзів (а не лише сім’ю), та світ (а не тільки на власну націю). Мілітарна ідентичність є соціальною ідентичністю, яка формується та інтегрується в самооцінку, коли цивільна ідентичність стає менш помітною через військову інкультурацію, що є особливо характерним для умов воєнного стану. Для українців є притаманною переважно ситуативна мілітарна ідентичність, менше — несформована та значно менше — стійка. Ця тенденція властива молоді незалежно від віку. З теоретичної точки зору, концепція мілітарної ідентичності часто виражається у термінах на кшталт «культура», «настановлення», «цінності» та «мотивація».
Завантаження
Посилання
Зливков, В., Лукомська, С. (2023). Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців. Київ - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М.
Gleason, P. (1983). Identifying identity: A semantic history. The journal of American history, 69(4), 910-931.
Haidt, J., Graham, J., & Joseph, C. (2009). Above and below left-right: Ideological narratives and moral foundations. Psychological Inquiry, 20(2-3), 110-119. https://doi.org/10.1080/10478400903028573
Hill, F. (2006). Moscow discovers soft power. Current History, 105(693), 341-347. https://doi.org/10.1525/curh.2006.105.693.341
Joshanloo, M. (2013). A comparison of Western and Islamic conceptions of happiness. Journal of Happiness Studies, 14(6), 1857-1874. https://doi.org/10.1007/s10902-012-9406-7
Kroenig, M., McAdam, M., & Weber, S. (2010). Taking soft power seriously. Comparative Strategy, 29(5), 412-431. https://doi.org/10.1080/01495933.2010.520986
McAdams, D. P. (2001). The psychology of life stories. Review of General Psychology, 5, 100-122. https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.2.100
McMahon, D. M. (2008). The pursuit of happiness in history. The science of subjective well-being, 80-93. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199557257.013.0019
Uchida, Y., & Kitayama, S. (2009). Happiness and unhappiness in east and west: themes and variations. Emotion (Washington, DC), 9(4), 441-456. https://doi.org/10.1037/e633982013-243
Waytz, A., Iyer, R., Young, L., Haidt, J., & Graham, J. (2019). Ideological differences in the expanse of the moral circle. Nature Communications, 10(1), 1-12. https://doi.org/10.1038/s41467-019-12227-0
ISSN 










