У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНІ: ДО ПРОГРЕСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ДУХУ
Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України: стратегії і завдання», 6 квітня 2023 р.
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5122Ключові слова:
державна політика пам’яті, модель історичної пам’яті, меморіалізація, комеморативні практики, гібридна інформаційна війнаАнотація
У статті окреслено деякі теоретичні аспекти проблеми формування історичної пам’яті в дітей та молоді як складника національної самоідентифікації та питомого елемента сучасної (в умовах війни з РФ) політики національної безпеки України в галузі освіти.
Висвітлено сучасну державну політику історичної пам’яті в Україні в аспекті її персоніфікації, спрямовану на сприяння консолідації громадян та формування історичної свідомості української молоді, а також патріотизму. Обґрунтовано значення комеморативної практики відзначення ювілейних дат і вшановування історичних осіб — національних символів — для формування у здобувачів освіти національної ідентичності, почуття гордості й любові до Батьківщини; необхідність активізації зусиль з її розширення. Актуалізовано часткові практики креативного осучаснення форм такої роботи.
Завантаження
Посилання
Волянюк, О. (2015). Персоніфіковане минуле у сучасному політичному житті України та Росії. Наукові записки ІПІЕНД НАН України. № 1 (175). с. 265-276.
Ганжуров, Ю.С. (2011). До питання актуалізації концептів національної пам’яті. Національна та історична пам’ять. 2011. Вип. 1. с. 53-70.
Городня, Н. (2018). Чинники формування історичної пам'яті сучасної української молоді. Історичні і політологічні дослідження. Спец. випуск. с. 28-33.
Іщенко, А. (2017). Критерії національної безпеки в освітній сфері: зарубіжний досвід та висновки для України. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-08/osvita_bezpeka-7e24e.pdf
Киридон, А., Алексієвець, Л. (ред.) (2009). Концепт «історична пам’ять»: варіативність дефініювання. Міжнародний зб. наук. пр. Україна — Європа — Світ. Серія: Історія, міжнародні відносини. Вип. 3. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка. с. 112-116.
Ковальська-Павелко, І. (2022). «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні. Krakowskie Studia Malopolskie. Nr 3 (35). 27-44.
Михайлова, О. (2022). Персоніфікація як стратегія історичної політики в Україні. Стратегічна панорама. № 1. с. 18-25.
Нагорна, Л.П. (2011). Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Нагорна, Л., Бойко, О., Шаповал, Ю. (ред.) (2013). Політика пам’яті та її орієнтаційна місія. Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід. Київ: ІПІЕНД, 2013. с.114-141.
Попик, В.І. (2021). Біографіка в роки незалежності України: етапи становлення, здобутки, нерозв’язані проб-леми, завдання та перспективи майбутнього розвитку. Українська біографістика. Вип.22. с. 13-38.
Верховна Рада України. (2021, 17 грудня). Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках (1982-IX). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1982-IX
Римаренко, С.Ю. (1999). Самовизначення особи, нації держави (етнополітологічний аналіз): монографія. Київ: Вид. дім «Юридична книга».
Сіра, О., Чупрій, Л. (2022). Громадянський діалог як необхідна умова розвитку сфери національно-патріотичного виховання в Україні в умовах сучасної геополітичної ситуації. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (9), 237-254. doi: https://doi.org/10.31866/2616-745X.9.2022.265463
Шаповал, Ю. (ред.), Нагорна Л. , Бойко О. та ін. (2013). Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід. Київ: ІПІЕНД.
Шевель, О. (2016). Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі. Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars.
Шевель, О. (2022). Демонтаж пам’яті. https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars
Яблонський, В.М. (ред.), Лозовий, В.С., Валевський, О.Л., Здіорук, С.І. та ін. (2019). Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналіт. доповідь. Київ: НІСД. 144 с.
Europe and North America Education 2030 consultation Strasbourg. (2018, 24 October). Education for democratic citizenship and inclusive social development. https://en.unesco.org/sites/default/files/2018_strasbourg-concept_note_agenda-en_23_oct2018.pdf
Klein, J.I., Rice, C. and Levy, J.C. (2012). U.S. Education Reform and National Security. Independent Task Force Report No. 68. New York: Council on Foreign Relations Press.
Kubik, J. and Bernhard, M. (2014). A Theory of the Politics of Memory. In Twenty Years after Communism: The Politics of Memory and Commemoration, /ed. by Jan Kubik and Michael Bernhard, 7-36. Oxford: Oxford University Press.
Quality History Education in The 21st Century: Principles and Guidelines. (2018). Council of Europe. https://rm.coe.int/prems-108118-gbr-2507-quality-history-education-web-21x21/16808eace7
Recommendation Rec (2001). 15 of the Committee of Ministers to member states on history teaching in twenty-first-century Europe. (Adopted by the Committee of Ministers on 31 October 2001 at the 771 meeting of the Ministers’ Deputies). https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=09000016805e2c31.
Reid, A. (2022). Putin’s War on History. https://diplomatizzando.blogspot.com/2022/04/putins-war-on-history-anna-reid-foreign.html
ISSN 
