ОСВІТНЯ БІОГРАФІЯ ДИТИНИ: НАСКРІЗНІ ОСВІТНІ ПЛАНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ПОВНОЛІТТЯ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ. РЕЛЕВАНТНІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Світлана Олександрівна Сисоєва Національна академія педагогічних наук, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2499-732X
  • Марина Володимирівна Гончарук Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-6761-1254

DOI:

https://doi.org/10.37472/v.naes.2026.8133

Ключові слова:

безперервна освіта, наступність, освітній план, наскрізний освітній орієнтир, педагогічні переходи, дошкільна освіта

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз наскрізних освітніх планів п'яти федеральних земель Федеративної Республіки Німеччина – Тюрингії, Гессену, Мекленбурга – Передньої Померанії, Північного Рейн-Вестфалії та Бранденбурга, які принципово відрізняються від більшості регіональних документів ФРН: замість виключно дошкільного рівня вони охоплюють безперервний освітній шлях дитини від народження до 10-річного або 18-річного віку. На основі аналізу першоджерел встановлено спільну концептуальну основу наведених планів: подолання інституційної роздробленості освіти через запровадження єдиного орієнтаційного документа як наскрізної педагогічної мови для всіх суб'єктів освітньої біографії дитини – від родини та дитячого садка до початкової і середньої школи. Особливу увагу приділено еволюційному досвіду Тюрингії як прогностичній моделі: земля у два етапи – 2008 і 2015 рр. – послідовно розширила орієнтаційний освітній план від 0 - 10 до 0 - 18 років, реалізувавши унікальну для Федеративної Республіки Німеччина концепцію повної освітньої біографії дитини від народження до повноліття. Обґрунтовано, що цей досвід є стратегічно значущим для України: прийнятий у 2024 р. оновлений Закон України «Про дошкільну освіту» відкриває нові правові можливості для забезпечення наступності, м'якого переходу між рівнями та концептуальної цілісності освітнього шляху дитини. В умовах євроінтеграційного курсу України і тривалих викликів воєнного часу запровадження спільного орієнтаційного освітнього документа для дошкільного і початкового рівнів освіти набуває не лише педагогічного, а й стратегічного значення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Світлана Олександрівна Сисоєва, Національна академія педагогічних наук, м. Київ, Україна

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна

Марина Володимирівна Гончарук, Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна

кандидат педагогічних наук, докторант відділу порівняльної педагогіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна

Посилання

Артемова, Л.В., Жиріков, І.А., Луценко, І.О., Луценко, В.О., Молочко, М.В., Рейпольська, О.Д., & Федоренко, С.В. (2024). Теоретичні та методичні засади забезпечення якості освіти дітей раннього та дошкільного віку в умовах воєнного стану : монографія (О.Д. Рейполь-ська ред.). Івано-Франківськ: НАЇР, 172 с. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/743736/

Бєлєнька, Г.В., Коваленко, О.В., & Шинкар, Т.Ю. (2020). Якість дошкільної освіти в Україні та країнах ЄС: параметри виміру та методичний супровід. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 72. Т. 1, 33-39. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.72-1.6

Богуш, А.М. (2022). Вимірюємо якість дошкільної освіти: методична спрямованість. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушин-ського, 1(138), 7-16. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2022-1-1

Гавриш, Н., Васильєва, С., & Рагозіна, В. (2020). Стан розвитку дітей у групах раннього віку в закладах дошкільної освіти: результати констатувального експерименту. Український педагогічний журнал, 4, 69-82. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2020-4-69-82

Гончаренко, А.М. (2019). Вiдображення: цінності німецької та української дошкільної освіти у взаємному порівнянні. Неформальна освіта: кращі практики і проекти, 2, 24-27. https://surl.li/kxqghs

Гончарук, М.В. (2025). Сучасні методики та технології дошкільної освіти у Федеративній Республіці Німеччина: інноваційний досвід для України. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 44(2), 71–76. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2025.449

Закон України «Про дошкільну освіту». (2024, 6 червня). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20

Кабінет Міністрів України. (2016). Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (988). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-р

Кононко, О.Л. (2000). Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід) : монографія. Київ: Стилос, 336 с. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/publ/REF-0000021356

Крутій, К.Л., & Попович, О.М. (2020). ECERS-R для оцінки сенсорно збагаченого середовища груп раннього віку. Вихователь-методист дошкільного закладу, 10, 12-18. https://emetodyst.expertus.com.ua/843954

Міністерство освіти і науки України. (2021, 12 січня). Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (33). https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya

Сисоєва, С.О., & Рейпольська, О.Д. (2023). Освітній процес у закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану: теорія, практика, інновації. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(2), 1-9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5207

Anders, Y., & Oppermann, E. (2024). Frühpädagogische Qualität in Kindertageseinrichtungen. Eine Erweiterung des Struktur-Prozess-Modells. Zeitschrift für Erziehungswissenschaft, 27(2), 551-577. https://doi.org/10.1007/s11618-024-01218-7

Bundesministerium der Justiz. (2012). Sozialgesetzbuch (SGB) - Achtes Buch (VIII) - Kinder- und Jugendhilfe - (Artikel 1 des Gesetzes v. 26. Juni 1990, BGBl. I S. 1163) § 22 Grundsätze der Förderung. https://www.gesetze-im-internet.de/sgb_8/__22.html

Dietrich, C., Stenger, U., Stieve, C. (2019). Theoretische Zugänge zur Pädagogik der frühen Kindheit. Weinheim; Basel: BeltzJuventa. https://www.fachportal-paedagogik.de/literatur/vollanzeige.html?FId=3379653

Edelmann, D., & Stamm, M. (Eds.). (2013). Handbuch frühkindliche Bildungsforschung. Springer VS. https://doi.org/10.1007/978-3-531-19066-2

Griebel, W., & Niesel, R. (2011). Übergänge verstehen und begleiten: Transitionen in der Bildungslaufbahn von Kindern. Berlin: Cornelsen. https://www.verlagruhr.de/UEbergaenge-verstehen-und-begleiten/9783834650177

Hessisches Ministerium für Soziales und Integration & Hessisches Kultusministerium. (2007). Bildung von Anfang an: Bildungs- und Erziehungsplan für Kinder von 0 bis 10 Jahren in Hessen. https://bep.hessen.de/veroeffentlichungen/bildungs-und-erziehungsplan

Jugend- und Familienministerkonferenz & Kultusministerkonferenz. (2022). Gemeinsamer Rahmen der Länder für die frühe Bildung in Kindertageseinrichtungen. https://www.kmk.org/fileadmin/Dateien/veroeffentlichungen_beschluesse/2004/2004_06_03-Fruehe-Bildung-Kindertageseinrichtungen.pdf

Mays, D., Quenzer-Alfred, C., Metzner-Guczka, F., Zielemanns, H., Tölle, L., Soyka, V., Krol, L., & Wichmann, M.L.-Y. (2023). Der Übergang vom Kindergarten in die Grundschule – eine Orientierung zum Stand der empirischen Forschung. Zeitschrift für Grundschulforschung, 16(1), 7–30. https://doi.org/10.1007/s42278-023-00171-4

Ministerium für Bildung, Jugend und Sport des Landes Brandenburg. (2008). Gemeinsamer Orientierungsrahmen für die Bildung in Kindertagesbetreuung und Grundschule: Zwei Bildungseinrichtungen in gemeinsamer Bildungsverantwortung beim Übergang vom Elementarbereich in den Primarbereich. https://bildungsserver.berlin-brandenburg.de/fileadmin/bbb/schule/lehren_und_lernen/UebergaKitaGrundschule/gorbiks/orientierungsrahmen_neu.pdf

Ministerium für Bildung, Wissenschaft und Kultur Mecklenburg-Vorpommern. (2010). Bildungskonzeption für 0- bis 10-jährige Kinder in Mecklenburg-Vorpommern: Zur Arbeit in Kindertageseinrichtungen und Kindertagespflege. https://www.regierung-v.de/Landesregierung/bm/Kindertagesfoerderung/Fruehkindliche-Bildung/

Ministerium für Schule und Bildung des Landes Nordrhein-Westfalen & Ministerium für Kinder, Familie, Flüchtlinge und Integration des Landes Nordrhein-Westfalen. (2011). Mehr Chancen durch Bildung von Anfang an: Grundsätze zur Bildungsförderung für Kinder von 0 bis 10 Jahren in Kindertagesbetreuung und Schulen im Primarbereich in Nordrhein-Westfalen. https://www.mkjfgfi.nrw/sites/default/files/documents/bildungsgrundsaetze_161219.pdf

Schelle, R., Blatter, K., Michl, S., & Kalicki, B. (2023). Qualitätsentwicklung in der Frühen Bildung. Akteure – Organisationen – Systeme. Beltz Juventa. https://www.allgemeine-erziehungswissens-chaft.uni-mainz.de/files/2023/07/Qualitaetsentwicklung-in-der-Fruehen-Bildung-1.pdf

Thüringer Ministerium für Bildung, Wissenschaft und Kultur. (2008). Thüringer Bildungsplan für Kinder bis 10 Jahre. https://www.db-thueringen.de/servlets/MCRFileNodeServlet/dbt_derivate_00024641/th_bp_2010.pdf

Thüringer Ministerium für Bildung, Jugend und Sport. (2015). Thüringer Bildungsplan bis 18 Jahre: Bildungsansprüche von Kindern und Jugendlichen. https://www.db-thueringen.de/servlets/MCRFileNodeServlet/dbt_derivate_00036087/thuringer_bildungsplan-18_web%20A.pdf

Viernickel, S., Fuchs-Rechlin, K., Strehmel, P., Preissing, C., Bensel, J., & Haug-Schnabel, G. (2015). Qualität für alle. Wissenschaftlich begründete Standards für die Kindertagesbetreuung : monografie. Wien: Herder. https://www.fachportal-paedagogik.de/literatur/vollanzeige.html?FId=3230289

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Сисоєва, С. О., & Гончарук, М. В. (2026). ОСВІТНЯ БІОГРАФІЯ ДИТИНИ: НАСКРІЗНІ ОСВІТНІ ПЛАНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ПОВНОЛІТТЯ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ. РЕЛЕВАНТНІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ . Вісник Національної академії педагогічних наук України, 8(1), 1–11. https://doi.org/10.37472/v.naes.2026.8133

Номер

Розділ

Науково-аналітичні доповіді і матеріали