ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ДИДАКТИКИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАПН України щодо обговорення питання «Про результати дослідження в Інституті педагогіки НАПН України дидактичних систем профільної середньої освіти», 1 квітня 2026 р.
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2026.8118Ключові слова:
профільна середня освіта, нова дидактика, компетентнісний підхід, індивідуальна освітня траєкторія, цифровізація освітиАнотація
У статті системно обґрунтовано концептуальні передумови формування нової дидактики профільної середньої освіти, що спричинені глобальними трансформаціями освіти, зокрема цифровізацією та воєнними викликами. Доведено, що традиційна знаннєво-репродуктивна модель вичерпала свій потенціал, що зумовлює необхідність переходу до гнучкої компетентнісної парадигми на засадах людиноцентризму. Виокремлено ключові напрями трансформації: нелінійність освітнього процесу, транс-дисциплінарність та утвердження учня як активного суб’єкта, здатного самостійно формувати власну освітню траєкторію. Особлива увага приділяється результатам дослідження Інституту педагогіки НАПН України «Дидактичні системи профільної середньої освіти» (2024–2025 рр.), у межах якого розроблено концептуальну модель дидактичної системи профільної освіти. Дослідження адаптує західний досвід персоналізації навчання до українських реалій із врахуванням потенціалу використання сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність посилення практико-орієнтованого компоненту, впровадження дуальної освіти та переходу від карального до формувального оцінювання. Наведені рекомендації щодо подальших досліджень: розроблення «дорожніх карт» для різних типів закладів, оновлення методичного інструментарію та посилення міжнародної співпраці. Нова дидактика розглядається як стратегічний інструмент підготовки конкурентоспроможних випускників до вимог динамічного ринку праці та зміцнення інтелектуального капіталу нації.
Завантаження
Посилання
Алєксєєва, С.І. (2021). Індивідуальна освітня траєкторія: від побудови – до реалізації. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: збірник наукових праць (Серія: Педагогічні науки), 17, 74–82. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730035
Загородня, A. (2018). Диференціація змісту навчання у старшій школі: історико-аналітичний аспект. Молодь і ринок, 3(158), 30–35. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.128884
Кремень, В.Г. (2023). Філософія людиноцентризму в системі сучасних цінностей: Доповідь на церемонії присвоєння титулу доктора Honoris Сausa в Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської (м. Варшава, Польща), 24 травня 2023 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(1), 1-6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5126
Ляшенко, О.І. (2024). Профільна середня освіта для нової української школи: Наукова доповідь на методологічному семінарі «Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації», 4 квітня 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 6(1), 1–5. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6105
Малихін, О.В., Арістова, Н.О., Шелестова, Л.В., Кизенко, В.І., Барановська, О.В., Ліпчевська, І.Л., & Павельчук, М.О. (2025). Упровадження дидактичних систем профільної середньої освіти: Методичні рекомендації. Педагогічна думка. https://doi.org/10.32405/978-966-644-801-2-2025-107
Пригодій, М. А. (2023). Викладання цифрової педагогіки: світовий досвід. In Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2023: горизонти інновацій: зб. матеріалів VІІ Міжнародної наукової конференції (Київ, 25 травня 2023 р.) (pp. 233–238). Крок. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737579
Топузов, О.М., Малихін, О.В., Алєксєєва, С.В., & Арістова, Н.О. (2024). Індивідуалізація навчання в умовах змішаної форми організації освітнього процесу у профільній старшій школі: Методичний посібник. Видавничий дім «Освіта». https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741093
Топузов, О., Сидоренко, В., & Алєксєєва, С. (2025). Профільна середня освіта професійного спрямування: між надією та дійсністю. Український Педагогічний журнал, (1), 5–14. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2025-1-5-14
Ardenlid, F., Lundqvist, J., & Sund, L. (2025). A scoping review and thematic analysis of differentiated instruction practices: How teachers foster inclusive classrooms for all students, including gifted students. International Journal of Educational Research Open, 8, 100439. https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2025.100439
Black, P., & Wiliam, D. (2018). Classroom assessment and pedagogy. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 25(6), 551–575. https://doi.org/10.1080/0969594X.2018.1441807
Ertmer, P.A., & Ottenbreit-Leftwich, A.T. (2010). Teacher technology change: How knowledge, confidence, beliefs, and culture intersect. Journal of Research on Technology in Education, 42(3), 255–284. https://doi.org/10.1080/15391523.2010.10782551
European Commission. (2018). Council recommendation on key competences for lifelong learning. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32018H0604(01)
Fadieieva, L.O. (2023). Adaptive learning: a cluster-based literature review (2011–2022). Educational Technology Quarterly, (3), 319–366. https://doi.org/10.55056/etq.613
Höfrová, A., Balidemaj, V., & Small, M.A. (2024). A systematic literature review of education for Generation Alpha. Discover Education, 3, 125. https://doi.org/10.1007/s44217-024-00218-3
Jandrić, P., Knox, J., Besley, T., Ryberg, T., Suoranta, J., & Hayes, S. (2018). Postdigital science and education. Educational Philosophy and Theory, 50(10), 893–899. https://doi.org/10.1080/00131857.2018.1454000
Nalvay Paucar, M.A., De La Rosa Delgado, F.M., Salazar Tapia, M.P., & Tapia Batidas, T. (2025). Using digital tools to strengthen learning in second year high school students at the Albertina Rivas Medina Educational Unit. Explorador Digital, 9(1), 85–110. https://doi.org/10.33262/exploradordigital.v9i1.3327
OECD. (2019). OECD future of education and skills 2030: OECD learning compass 2030. OECD Publishing. https://www.oecd.org/education/2030-project/
Peterson, B., Loogma, K., & Aasa, M. (2025). Practices in Integrating Workplace Learning into Upper Secondary Education. Social Sciences, 14(1), 48. https://doi.org/10.3390/socsci14010048
Sudderth, A. (n.d.). What is student-centered learning and why is it important? XQ Institute. https://xqsuperschool.org/teaching-learning/what-is-student-centered-learning
Topuzov, O. (2025). Reform of general secondary education «New Ukrainian School»: strategic benchmarks and implementation achievements. Education: Modern Discourses, 8, 6–15. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-01
Wang, H.-H., Charoenmuang, M., Knobloch, N.A., & Tormoehlen, R.L. (2020). Defining interdisciplinary collaboration based on high school teachers’ beliefs and practices of STEM integration using a complex designed system. International Journal of STEM Education, 7, 3. https://doi.org/10.1186/s40594-019-0201-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник Національної академії педагогічних наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ISSN 
