ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ РУТИННИХ ЗАВДАНЬ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2026.8102Ключові слова:
штучний інтелект, вища освіта, оптимізація завдань, цифрова компетентність, навчальна діяльність, наукова діяльність, інструменти ШІАнотація
У статті проаналізовано роль та потенціал штучного інтелекту (ШІ) як інструменту для оптимізації професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти. Розглянуто ключові напрями засто-сування ШІ-технологій у навчальній та науковій роботі. Досліджено, як інструменти ШІ сприяють інтенсифікації підготовки до лекцій через пошук актуальної інформації та генерацію презентацій, урізнома-нітненню практичних занять шляхом створення персоналізованих завдань та інтерактивних вправ, а також модернізації систем оцінювання через автоматизацію та впровадження платформ взаємоперевірки. У контексті наукової діяльності проаналізовано використання ШІ на всіх етапах дослідження: від генерації ідей та пошуку літератури до редагування й перекладу текстів. Наведено та інтерпретовано результати опитувань українських викладачів, які розкривають поточний рівень впровадження ШІ-інструментів. Дані свідчать, що попри високу зацікавленість, викладачі переважно використовують універсальні чат-боти, ігноруючи спеціалізовані нау-кові платформи. Визначено основні бар'єри на шляху інтеграції ШІ, серед яких висока вартість (36,6 %), низька точність (31,7 %) та технічні порушення роботи (32,9 %), проте ключовою перешкодою визнано недостатню цифрову компетентність та обізнаність самих ви-кладачів. Обґрунтовано, що вирішенням цієї проблеми є організація системного корпоративного навчання. Зроблено висновок, що ШІ є не заміною, а потужним партнером викладача, здатним значно підвищи-ти ефективність роботи та якість освітнього й наукового контенту. Формування відповідної цифрової компетентності стає ключовим еле-ментом професіоналізму сучасного науково-педагогічного працівника.
Завантаження
Посилання
Драч, І., Петроє, О., Бородієнко, О., Регейло, І. & Приходькіна, Н. (2024). Стратегічна та операційна діяльність університетів: використання можливостей штучного інтелекту. Український педагогічний журнал, 3, 122-138. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-115-121
Коблик, В. (2024). Використання штучного інтелекту в освітньому процесі та наукових дослідженнях. Наука і техніка сьогодні, 2(30), 566-573. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-2(30)-566-573
Скворцова, С., & Симоненко, Т. (2025). Штучний інтелект у науковій діяльності викладача університету: методологія та інструментарій : монографія. Одеса: Державний заклад «Південно-український національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». http://dspace.pdpu.-edu.ua/handle/123456789/23376
Спірін, О.М., Ляшенко, О.І., Литвинова, С.Г., Мальований, Ю.І., Пінчук, О.П., & Соколюк, О.М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі : науково-аналітична доповідь (В.Г. Кремень, наук. ред.). Київ: ІЦО НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/747330/
Chen, N.S. (2025). Harnessing large language models for education: A framework for designing effective pedagogical AI agents. In E. Smyrnova-Trybulska, N.S. Chen, P. Kommers, & N. Morze (Eds.), E-learning and enhancing soft skills. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-82243-8_2
Henke, J. (2024). Navigating the AI era: university communication strategies and perspectives on generative AI tools. Journal of Science Communication. 23. https://doi.org/10.22323/2.23030205
Ifenthaler, D., Majumdar, R., Gorissen, P., et al. (2024). Artificial Intelligence in Education: Implications for Policymakers, Researchers, and Practitioners. Technology, Knowledge and Learning, 29, 1693-1710. https://doi.org/10.1007/s10758-024-09747-0
Ilieva, G., Yankova, T., Klisarova-Belcheva, S., Dimitrov, A., Bratkov, M., & Angelov, D. (2023). Effects of generative chatbots in higher education. Information, 14(9), Article 492. https://doi.org/10.3390/info14090492
Khalifa, M., & Albadawy, M. (2024). Using artificial intelligence in academic writing and research: An essential productivity tool. Computer Methods and Programs in Biomedicine Update, 5, Article 100145. https://doi.org/10.1016/j.cmpbup.2024.100145
Mallik, S., & Gangopadhyay, A. (2023). Proactive and reactive engagement of artificial intelligence methods for education: A review. Frontiers in Artificial Intelligence, 6. https://doi.org/10.3389/frai.2023.1151391
Mustfa, M.J., & Ashiq, S. (2024). Harnessing the power of artificial intelligence for adaptive learning systems: A systematic review. International Journal of Education and Management Engineering, 14(5), 12–22. https://doi.org/10.5815/ijeme.2024.05.02
Shashank, N.Bhat, Pramod, G. Bhat, Nikhil, A.M., Shashank, N.V., & Mrs. Gayathri, S. (2025). Auto Grade-Automated Grading System. International Journal of Advanced Research in Computer and Communication Engineering, 14(5). https://doi.org/10.17148/IJARCCE.2025.14579
Skvortsova, S., Symonenko, T., Britskan, T., Onopriienko, O., & Romanyshyn, R. (2024). Artificial intelligence in the professional activity of a university lecturer in Ukraine: Realities and prospects. In Proceedings of the Second International Workshop on Artificial INtelligent Systems in Education (Vol. 3879). CEUR-WS. https://ceur-ws.org/Vol-3879/AIxEDU2024_paper_14.pdf
Wang, S., Wang, F., Zhu, Z., Wang, J., Tran, T., & Du, Z. (2024). Artificial intelligence in education: A systematic literature review. Expert Systems with Applications, 252(Part A), Article 124167. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2024.124167
Zawacki-Richter, O., Marín, V.I., Bond, M., et al. (2019)Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education. 16(39). https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
ISSN 










