ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ РУТИННИХ ЗАВДАНЬ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті проаналізовано роль та потенціал штучного інтелекту (ШІ) як інструменту для оптимізації професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти. Розглянуто ключові напрями засто-сування ШІ-технологій у навчальній та науковій роботі. Досліджено, як інструменти ШІ сприяють інтенсифікації підготовки до лекцій через пошук актуальної інформації та генерацію презентацій, урізнома-нітненню практичних занять шляхом створення персоналізованих завдань та інтерактивних вправ, а також модернізації систем оцінювання через автоматизацію та впровадження платформ взаємоперевірки. У контексті наукової діяльності проаналізовано використання ШІ на всіх етапах дослідження: від генерації ідей та пошуку літератури до редагування й перекладу текстів. Наведено та інтерпретовано результати опитувань українських викладачів, які розкривають поточний рівень впровадження ШІ-інструментів. Дані свідчать, що попри високу зацікавленість, викладачі переважно використовують універсальні чат-боти, ігноруючи спеціалізовані нау-кові платформи. Визначено основні бар'єри на шляху інтеграції ШІ, серед яких висока вартість (36,6 %), низька точність (31,7 %) та технічні порушення роботи (32,9 %), проте ключовою перешкодою визнано недостатню цифрову компетентність та обізнаність самих ви-кладачів. Обґрунтовано, що вирішенням цієї проблеми є організація системного корпоративного навчання. Зроблено висновок, що ШІ є не заміною, а потужним партнером викладача, здатним значно підвищи-ти ефективність роботи та якість освітнього й наукового контенту. Формування відповідної цифрової компетентності стає ключовим еле-ментом професіоналізму сучасного науково-педагогічного працівника.