ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: РОЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті досліджується людський капітал публічного управління як визначальний чинник трансформації держави в умовах повномасштабної війни, повоєнного відновлення та європейської інтеграції України. Обґрунтовується теза, що ефективність і стійкість публічних інституцій безпосередньо залежать від професійних, аналітичних, етичних і особистісних якостей публічних службовців, сформованих у процесі системної професійної освіти. Особливу увагу приділено зміні ролі публічного службовця – від виконавця адміністративних процедур до носія суспільної довіри, учасника вироблення публічної політики та партнера громадян.
Наголошується, що воєнний контекст загострив структурні проблеми розвитку людського капіталу, зокрема нерівномірність кадрової підготовки, дефіцит аналітичних і кризових компе-тентностей, психологічне навантаження на службовців. У цьому зв’язку професійна освіта розглядається як стратегічний інструмент зміцнення інституційної спроможності держави. Підкреслюється значення гуманістичної, людиноцентричної парадигми навчання, орієнтованої на розвиток критичного мислення, етичної відповідальності, лідерських якостей і здатності працювати в умовах невизначеності. Зроблено висновок, що безперервна професійна освіта є основою формування людського капіталу публічного управління, необхідного для модернізації держави та її інтеграції до європейського простору врядування.