ДИНАМІКА СТРАТЕГІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті аналізуються психологічні наслідки пролонгованої війни як форми катастрофи, що радикально змінює умови життєдіяльності людини. Показано феномен депривації майбутнього: невизначеність і примарність уявлень про майбутнє позбавляють теперішнє смислу, переводять досвід у режим «тут і тепер», звужують активність і підривають суб’єктність. На основі контент-аналізу емпіричних даних виокремлено п’ять провідних ознак катастрофних станів в умовах війни: тотальна ворожість навколишнього середовища; руйнування основного життєвого простору; хаотична і неконтрольована ситуація; інформаційна порожнеча і суперечливість; особиста девальвація або втрата близьких людей. Обґрунтовано гіпотезу, що інтенсивність психотравми визначається як зовнішнім ступенем ідентифікації з ураженими елементами середовища, так і внутрішнім рівнем включеності цих елементів у Я-концепцію. Запропоновано перехід від моделей виживання до моделей подолання як підставу для відновлення життєстійкості, резильєнтності, суб’єктності та життєвого благополуччя. Окреслено віяла життєвих стратегій та описано модель соціально-психологічної підтримки осіб у стані тривалої невизначеності, релевантну для ВПО, військових, постраждалих громад.