ГЛОБАЛЬНА КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИЗНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ОСНОВА ТРАНСФОРМАЦІЇ СФЕРИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті стверджується, що положення Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, яка 5 березня 2023 р. набрала чинності і стала першим освітнім договором ООН у сфері вищої освіти, після її ратифікації Україною у найближчі терміни мають стати інституціональною основою трансформацій сфери вищої освіти України у повоєнному її відновленні. Це обумовлено тим, що у Конвенції встановлені універсальні принципи визнання навчальних програм; документів, які мають бути представлені перед початком здобуття певної кваліфікації вищої освіти; права фізичної особи на справедливу і прозору оцінку її закордонної кваліфікації. На основі здійснення порівняльного аналізу положень Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти з положеннями основних інститутів України щодо кваліфікацій вищої освіти сформульовано висновок про значну невідповідність між ними. Згідно з «Розділом IV. Заключні положення», «Статтею XVI. Ратифікація. Прийняття або затвердження Конвенції державами-членами» рекомендовано Україні, як державі-члену ЮНЕСКО, прийняти закони України стосовно ратифікації Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, ЮНЕСКО, 2019; «Про кваліфікації вищої освіти»; постанови Кабінету Міністрів України «Про національну рамку кваліфікацій вищої освіти», «Про створення Національного агентства кваліфікацій вищої освіти України». Привертається увага до того, що в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці» (2025 р.) відсутні посилання на положення Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, ЮНЕСКО, 2019 р.