ЗАВОЙОВАНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ: КУЛЬТУРА ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
Науково-аналітична доповідь до 33-ї річниці Незалежності України
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6205Ключові слова:
державна незалежність, культура військової справи, взаємна інклюзивність, громадянські чесноти, військово-промисловий комплекс (ВПК), система освітиАнотація
Державна Незалежність України є закономірним результатом збройної боротьби українського народу за свою незалежність, яка з деякими перервами триває вже щонайменше чотири століття. Такий тривалий досвід сформував відповідну культуру військової справи, а також культуру ставлення військових до цивільного населення та культуру підтримки громадянами свого війська. В історії людства нерідко траплялися випадки, коли військові безпосередньо брали владу в свої руки — однак, як правило, це призводило до негативних наслідків для всього суспільства і для самих військових. Водночас, коли військові формують власну культуру шляхетності, не претендуючи на політичну владу, але створюють взірці громадянських чеснот, це сприяло зміцненню державності. Важливу роль у становленні культури військової справи відіграє зростання усвідомлення самими військовими власної громадянської місії — не лише як захисників Батьківщини, але і як носія справжнього громадянського етосу, який спрямовує суспільство до очищення від таких соціальних патологій, як корупція, засилля криміналітету та мафіозних структур, панування тіньової економіки тощо. Необхідна взаємна інклюзивність військових та цивільних у зміцненні демократичних засад української держави. Науковці та освітяни можуть бути залучені до дослідження та розвитку культури військової справи в Україні як надійної основи її незалежності.
Завантаження
Посилання
Бойченко, М. (2018). Війна за умов демократії: межі прийнятності. У А.А. Мельниченко, П.В. Кутуєв, & А.О. Хом’як (уклад.), Великі війни, великі трансформації, 1918-2018 роки: конфлікти та мир у ХХ і ХХІ сторіччях : матеріали IX міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 26-27 листопада 2018 р.) (c. 244-247). Київ: НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського». http://www.sociology.kpi.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sociology_2018.pdf
Бойченко, М. (2023). Основні напрями протидії «русскому миру» в Україні: завдання деколонізації. Філософія освіти, 29(2), 60-77. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-4
Бросцат, М. (2009). Держава Гітлера: створення і розвиток внутрішньої структури Третього рейху. Перек. з нім. О. Насика. Київ: Наука.
Вілкерсон, Е. (2022). Каста. Витоки наших невдоволень. Перек. з англ. Н. Яцук. Київ: Лабораторія.
Грушецький, А. (2023, 31 жовтня). Динаміка сприйняття напрямку справ в україні та довіри до окремих інституцій між травнем 2022 року та жовтнем 2023 року. Київський міжнародний інститут соціології. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1321&page=1
Грушецький, А. (2024, 15 лютого). Напрямок справ у країні та довіра політичним, військовим і громадським діячам. Київський міжнародний інститут соціології. http://surl.li/eqfktu
Даниленко, О. (2018). Інтерпретація ідей А. Шюца при дослідженні ситуації солдата, який повертається додому, в сучасній Україні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, (1), 118-133. https://stmm.in.ua/archive/ukr/2018-1/12.pdf
Джонсон, Ч. (2022). Японське економічне диво. Як професійна влада та бізнес збудували провідну економіку світу. Перек. з англ. Р. Клочко. Київ: Наш формат.
Єрмоленко, А. Йосипенко, С., ... Бойченко, М. (2023). Круглий стіл «Філософської думки» Після 24.02.2022. Філософська думка, (2), 5-72. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/670/620
Лангевіше, Д. (2008). Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі. Перек. з нім. О. Логвиненко. Київ: «К.І.С.».
Лях, В., Ситніченко, Л., Любивий, Я., Капранов, С., Завгородній, Ю., ... Бойченко, М. (2023). Філософія війни та миру: від античності до сьогодення. Мультиверсум. Філософський альманах, 2(178), 3-63. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/issue/view/30/57
Норт, Д., Волліс, Дж., & Вайнґест, Б. (2017). Насильство та суспільні порядки Основні чинники, які вплинули на хід історії. Перек. Т. Цимбал. Київ: Наш формат.
Плутарх. (2023). Порівняльні життєписи. Перек. з давньогр. Й. Кобіва та Ю Цимбалюка. Київ: Стилет і Стилос.
Разумков Центр. (2024, 25 червня). Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, ставлення до виборів, віра в перемогу (червень 2024 р.). http://surl.li/gmktzz
Смолій, В.А. (Ред.) (2006). Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. Т. 1. НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія». http://resource.history.org.ua/item/0009607
Смолій, В.А. (Ред.) (2007). Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. Т. 2. НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія». http://resource.history.org.ua/item/0009606
Чорногуз, Я. (2023). [dasein: оборона присутності]. Київ: Віхола.
Шкандрій, М. (2023). В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби. Київ: Комубук.
Юнгер, С. (2023). Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти. Перек. з англ. О. Корнюшина. Київ: Наш формат.
Eisenstadt, S. (1978). Revolution and the Transformation of Societies: A Comparative Study of Civilizations. New York, The Free Press.
Schuetz, A. (1945). The Homecomer. American Journal of Sociology, 50(5), 369-376. https://doi.org/10.1086/219654
ISSN 
