ЧОМУ «РУССКІЙ МІР» НЕ СПІЙМАВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ
DOI:
https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4232Ключові слова:
Григорій Сковорода, «русскій мір», антиавторитаризм, соціальна емансипація, концепція двох сердецьАнотація
У статті висунуто й обґрунтовано гіпотезу, що Григорій Сковорода мав на увазі значною мірою саме «русскій міръ», коли говорив, що «світ ловив мене, та не спіймав». Доказами на користь істинності цієї гіпотези є: антиавторитарний характер філософії Григорія Сковороди; оригінальність філософії Григорія Сковороди на противагу вторинності й еклектичності філософії «русского міра»; духовна концепція українства як антипода матеріалістичності російської царської імперії; вчення Сковороди про добре і зле серце. Сковорода не просто уникав зазіхань російської імперії на його свободу, але протистояв цим зазіханням через поширення своїх творів, які пропагували духовну свободу, непокору тиску матеріальних обставин, заохочували саморозвиток особистості. Твори Сковороди тривалий час поширювалися переважно в рукописах, що можна вважати аналогом сучасних соціальних мереж. Відповідно спротив Григорія Сковороди царському режиму мав характер ідейної та інтелектуальної партизанської боротьби з авторитаризмом. Григорій Сковорода є українцем за духом своєї філософії, яка має приховану антиавторитарну спрямованість і явний соціально-емансипативний характер.
Завантаження
Посилання
Артюх, В. (2022). Григорій Сковорода: українізація образу. Сумська старовина. 2022. № LX. С. 58-68. DOI: https://doi.org/10.21272/starovyna.2022.60.3
Біблія в перекладі Огієнка. (2022). Християнський портал. https://www.truechristianity.info/ua/bible_ua.php
Бойченко, М.І. (1997). Гра як проблема соціальної філософії (методологічний аспект): дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03; Київський ун-т ім. Т. Шевченка. Київ.
Волковський, В. (2020). Методологічні проблеми дослідження доктрини «Русский мир» з філософської перспективи. Мультиверсум. Філософський альманах, 2(172), 15-31. https://doi.org/ 10.35423/2078-8142.2020.2.2.02
Єшкілєв, В. (2012). Усі кути Трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди. Київ: ВЦ «Академія».
Казакевич, О. (2013). Валуєвський циркуляр 1863 року в історіографічних оцінках. Етнічна історія народів Європи, (40), 69-74.
Кремень, В.Г. (2022). Філософія Григорія Сковороди в контексті людиноцентризму. Вісник НАПН України, 4(2). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4202
Мозговий, Л. (2011). Серце як основа духовного життя людини у творчості Г. Сковороди та П. Юркевича. Схід, 5(112), 116-119. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33822
Поліщук, О.П., & Слюсар, В.М. (2020). Інтернет-мем і його гедоністична функція в ситуації невизначеності й ризиків повсякденного життя сучасної людини. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, 1(87), 76-85. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(87).2020.76-85
Роттердамський, Е. (1993). Похвала Глупоті. Домашні бесіди / пер. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. Київ: Основи.
Рязанов, А.С. (2018). Мем як комунікативна одиниця: синхронія та діахронія поняття. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: «Соціальні комунікації», (14), 9-13. https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/14971
Сковорода, Г. (2016а). Пчела и Шершень. У Г. Сковорода. Повна академічна збірка творів / за ред. проф. Л. Ушкалова. 2-ге вид., стер. (с. 172-173). Харків: Видавець Савчук О.О.
Сковорода, Г. (2016б). Разговор, называемый Алфавит, или Букварь Мира. У Г. Сковорода. Повна академічна збірка творів / за ред. проф. Л. Ушкалова. 2-ге вид., стер. (с. 645-728). Харків: Видавець Савчук О.О.
Сковорода, Г. (2016в). Убогий жайворонок. Притча. У Г. Сковорода. Повна академічна збірка творів / за ред. проф. Л. Ушкалова. 2-ге вид., стер. (с. 920–940). Харків: Видавець Савчук О.О.
Сковорода, Г.С. (1861). Сочинения в стихах и прозе Григория Савича Сковороды. С его портретом и почерком его руки. Санкт-Петербург: тип. Штаба Отд. корпуса вн. стражи.
Туляков, О.О. (2022). Ідея про «споріднену працю» Григорія Сковороди: проблеми ідентифікації в освітньому просторі. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-10. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4210.
Ушкалов, Л. (2017). Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди. Вид. 2-е. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА.
Фергюсон, Н. (2018). Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку / пер. з англ. Катерина Диса. Київ: Наш формат.
Чаплак, Я.В., & Чуйко, Г.В. (2022). Специфіка мемів у інтернет-просторі сучасного суспільства. InterConf, (95), 337-350. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.0
Эрн, В.Ф. (1912). Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. Москва: Товарищество типографии А.И. Мамонтова.
Ярошенко, О.Г. (2022). Ідеї Григорія Сковороди спонукають науковців діяти. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4204.
Goodchild, L. (2022, August 19). The Dangers of Sci-Hub. https://www.ifis.org/en/research-skills-blog/the-dangers-of-sci-hub
ISSN 









