ФІЛОСОФІЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ В КОНТЕКСТІ ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМУ
Анотація
Крізь призму проблематики українського філософського мислення у статті висвітлено філософську позицію Григорія Сковороди, яка ґрунтується на з’ясуванні специфіки конкретної людської особистості та зосереджується на внутрішньому світі людини, світі «душі» і «серця». У Г. Сковороди «філософія серця» є ствердженням нового підходу до розуміння людини, сенсу її буття і призначення у світі. Доведено, що такий кордоцентричний підхід має тривалу вітчизняну традицію і започаткований в ранніх літературних пам’ятках праукраїнського суспільства Київської Русі. Обґрунтовано, що характерною особливістю філософської системи Г. Сковороди є об’єднання людини і світу. У філософському вимірі це означає створення цілісної філософії, яка інтегрує етику, онтологію, філософську мудрість і моральну поведінку. Наскрізним є звернення Г. Сковороди до «голосу серця», що підтверджує початок формування його людиноцентризму на ниві національного ґрунту та виступає альтернативою раціоналістично-об’єктивістському методу саме у відстоюванні принципової важливості, першорядності індивідуально-особистісної і культурно-багатоголосої унікальності людського буття.
Завантаження
Список використаних джерел
Бичко, А., & Бичко, І. (2003). Концентрично-бароковий контекст української філософії: феномен Сковороди. У Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність (с. 51-78). Київ: Видавництво Інституту філософії НАН України.
Бичко, А.К., & Бичко, І.В. (1997). Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенціального аналізу. Дрогобич: Коло.
Васянович, Г. (2022). Християнсько-філософський персоналізм Григорія Сковороди (до 300-річчя з дня народження) : монографія. Львів: «Норма».
Горський, В. (2001). Філософія в українській культурі. Київ: Центр практичної філософії.
Гуссерль, Е. (1996). Криза європейського людства і філософія. У Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : хрестоматія (с. 62-94). Київ: Ваклер.
Ільїн, В.В. (2005). Апологія ірраціонального. Філософія для тебе. Київ: Видавництво Європейського університету.
Кремень, В.Г. (2007). Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум : монографія. Київ: Грамота.
Кремень, В.Г. (2012). Кордоцентризм Г.С. Сковороди як передумова філософії людиноцентризму. Креативна педагогіка, (6), 19-24.
Кульчицький, О. (1995). Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів: УВУ.
Попович, М. (2003). Григорій Сковорода на тлі філософсько-релігійних рухів «раннього Модерну». У Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність (с. 30-50). Київ: Видавництво Інституту філософії НАН України.
Сковорода, Г.С. (1961). Твори у 2 томах. Т. 1: Проповіді. Діалоги. Трактати. Притчі. Київ: Академія наук УРСР.
Сковорода, Г.С. (1994a). Твори у 2 томах. Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. Український науковий інститут Гарвардського університету. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства). Київ: АТ «Обереги».
Сковорода, Г.С. (1994b). Твори у 2 томах. Т. 2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. Український науковий інститут Гарвардського університету. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства). Київ: АТ «Обереги».
Чижевський, Д.І. (1992). Нариси з історії філософії на Україні. Київ: «Орій».
Шевчук, В.О. (2008). Пізнаний і непізнаний СФІНКС. Григорій Сковорода сучасними очима. Київ: Пульсари.
- PDF Article
Переглядів анотації: 1007 Завантажень PDF: 1083
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.